БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в заклада освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях
енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені дл враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); 5 - інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); - ручні гранати; - стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди; • ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: - саморобні міни-пастки; - міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: - наближатися до предмета; - пересувати його або брати до рук; - розряджати, кидати, вдаряти по ньому; - розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет; - приносити предмет додому, у заклад освіти. 2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо. Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі! Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. 6 3. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій! 4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою: 1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту; 2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей; 3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета. 4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух). 5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання. 5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху: - обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком; - негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду; 7 - з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття; - перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше. 6. Звертаємо увагу, що: - не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями; - виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки; - не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду. 7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти: Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру: • посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження; • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів; • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. 8 До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації. 8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС) 1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака. 2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі. 3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування. 3.1.Зазанчити необхідну інформацію: - контакти екстрених служб для оповіщення; - відповідальний за інформування персоналу про НС; -спосіб сповіщення персоналу про НС; - відповідальний за інформування екстрених служб; - способи сповіщення екстрених служб; - способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку; - відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей; - способи сповіщення батьків або законних представників дітей; - способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті; - способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС; - відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі; - відповідальний за тривожну валізу; - відповідальний за облік та взаємодію з дітьми. 4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти. 5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.
9. Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 — Пожежно-рятувальна служба
102 — Поліція
103 — Швидка медична допомога
104 — Аварійна служба газової мережі 0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.
Будьте пильними!
Бережіть себе!
Правила поведінки під час повітряної тривоги.
Рекомендуємо обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон застосунок «Повітряна тривога» (посилання для операційних систем iOS apple.co/3rxfNtTі Android bit.ly/3JNVQVN), адже не завжди можна почути сигнал із вулиці.
У будівлі:
- взяти тривожний рюкзак;
- зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг);
- якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститися на нижчі поверхи будівлі та обрати безпечне місце (подалі від вікон).
У квартирі:
- важливо знайти місце за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
- у жодному випадку не підходити до вікон;
- сісти на підлогу;
- накрити тіло й голову ковдрою чи іншими речами.
У потязі:
- нахилитися нижче рівня вікон і закрити голову руками.
На вулиці:
- зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або маршруту до нього).
- Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:
- триматися на відстані від магазинів із вітринами;
- лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
- закрити голову руками.
Якщо ви почули вибухи, залишайтеся в безпечному місці, не підходьте до вікон. Не фотографуйте/не знімайте місце обстрілів. Також не виходьте з укриття раніше ніж за 10 хвилин після відбою повітряної тривоги.
